Смачні гостинці від Їжачка

Інтегроване заняття для дітей раннього віку 

                                    

По дорозі хтось біжить,

Фурчить, пихтить і весь тремтить.

Голки гострі має він,

Хто це, дітки? Наш Їжачок-один!

— Ой, дітки, подивіться, хто до нас завітав! До нас у гості прийшов Їжачок. Він прийшов не з пустими руками, а приніс нам повний кошик смачних гостинців з осіннього саду. Давайте привітаємося з Їжачком! (Діти вітаються, махають ручками).

Дидактична гра «Що в кошику?»

                                       

— Що це у мене в руці? Це яблучко! Якого воно кольору? (Червоне / зелене). Яблучко кругленьке, гладке.

— А це що таке? Це грушка! Вона жовта, знизу кругла, а зверху вузенька.

Вихователь роздає кожній дитині по одному фрукту (або муляжу) в рученята для тактильного обстеження.

— Погладьте яблучко. Воно тверде, гладеньке. А тепер погладьте грушку. Яка вона? Теж гарна, гладенька.

Пальчикова гімнастика з масажними м’ячиками («Їжачок»):

Їжачок-хитрячок,

Має голки, як бочок. (Прокочують м'ячик між долоньками)

Ми в ручках його катаєм,

Пальчики свої розслабляєм!

 Пріоритетний вид діяльності: Дидактична гра «Пригостимо Їжачка» 

                                 

— Їжачок трішки втомився і зголоднів. Давайте допоможемо йому скласти гостинці назад у кошик.

Діти по черзі підходять до Їжачка і кладуть яблучко чи грушку в кошик, промовляючи разом із вихователем: «На, Їжачку, яблучко!» або «На, грушку!».

Художнє слово:

Їжачок наш так радів,

Всі гостинці він поїв.

Дякуєм тобі, Їжачок,

Потанцюймо ще зернятком!

— Їжачок дуже задоволений вашими подарунками і хоче з нами погратися.

— Хто приходив до нас у гості? (Їжачок).

— Що він нам приніс у кошику? (Яблучка та грушки).

— Які вони на дотик? (Гладкі, тверді, круглі).

Вихователь дякує дітям за старанність, а Їжачок залишає діткам паперові наклейки-яблучка.

1.     Спостереження в природі 

                                       

Звертає увагу на яскраве сонечко та прохолодне повітря.

Художнє слово:

Сонечко у небі сяє,

Осінь землю прикрашає.

Вітерець легенький віє,

Наші щічки він рум'янить!

• Запропонуйте дітям озирнутися навколо: чи є на деревах фрукти? Ні, фруктові дерева вже відпочивають, листочки з них опадають. Діти разом із вихователем шукають під ногами листочки, розглядають їх.

 Рухлива гра «Знайди своє яблучко» 

                                        

На майданчику розкладено великі картинки із зображенням червоних яблук та жовтих грушок. Діти умовно перетворюються на веселих «черв'ячків» або «пташок», які шукають фрукти.

• 1-ша частина: Під веселий бубон діти вільно крокують або бігають по майданчику.
• 2-ша частина: На сигнал вихователя: «Знайди яблучко!» — діти мають підбігти до зображення яблучка і присісти біля нього.

Гра повторюється 3–4 рази (можна міняти на «Знайди грушку»).

 

Сонечко сміється, дощик не сміється

 Заняття з розвитку мовлення для дітей раннього віку 

                         

Лунає тиха, лагідна музика. — Малята, подивіться, яке дивовижне сьогодні ранкове світло за віконцем. Давайте привітаємося з нашим світом, із нашими рученятами:

Доброго ранку — сонечку ясному! (простягають ручки вгору)

Доброго ранку — небу чудовому! (малюють руками круг)

Доброго ранку — гостям дорогим! (кладуть ручки на груди)

Усміхнемось друзям всім! (широко посміхаються одне одному)

Звучить легкий дзенькіт. З’являється іграшкове Сонечко з яскравими стрічками-промінчиками. — Ой, дітки, хто це до нас завітав на гостину? Та це ж маленьке Сонечко! Воно зазирнуло у віконце і принесло нам своє тепло. Погладьте його. Яке воно? (Тепленьке, м’якеньке, жовте, кругле).

— Подивіться на його обличчя: сонечко усміхається, воно радіє! Воно сміється разом із нами!

Послухайте, який гарний віршик про нього є:

Виглянуло сонечко

З-за високих хмар,

Усміхнулось весело,

Гріє малюків:

«Добрий ранок, діточки,

Сонце ясне для всіх сіл!»

— Як сонечко сміється? «Ха-ха-ха!», а як воно світить? Покажіть пальчиками: ось які довгі промінчики! (Діти розчепірюють пальчики, грають «промінчиками»).

Дидактична гра «Хмарка плаче — сонечко ховається» 

                                   

Раптом фонова музика змінюється на тихий шум вітру («У-у-у»), вихователь вивішує другу ілюстрацію — з'явилася сіра, важка хмарка, з якої капають сині краплі. — Ой, що це сталося? Налетіла сіра хмарка, закрила наше сонечко. Яка хмарка? (Велика, сіра, сумна).

— Сонечко сховалося, воно більше не сміється… Зате з хмарки закапав дощик!

Давайте послухаємо, як плаче хмарка:

Хмарка плаче у селі:

«Кап-кап-кап!» — біжать малі.

— Як капає дощик? Давайте разом повторимо: «Кап-кап-кап!» (Дітки стукають пальчиками по колінах).

— Отже, малята: сонечко сміється (воно веселе, дарує тепло), а дощик не сміється (він сумний, капає слізками-крапельками).

 Пальчикова гра «Сонечко і дощик» — 3 хв.

Дощик землю поливає, (пальчики «стукають» по долоньці)

Всі малята в дім тікають. (ховають ручки за спину)

А як сонечко встає, (руки піднімаються вгору)

Настрій добрий у нас є! (гладять себе по животику, усміхаються)

Спостереження в природи 

                                  

Зверніть їхню увагу на небо, погоду та довкілля. — Малята, виходьте на наш сонячний майданчик! Давайте подивимося вгору, на небо. Що ми там бачимо? (Світить сонечко!).

— Підставте свої щічки під сонячні промінчики. Яке сонечко на вулиці? (Тепле, лагідне, добре).

— А чи є на небі сірі хмарки? (Ні, небо синє і чисте, або: «невеличкі білі хмаринки пливуть»).

— Подивіться під ніжки: листочки на землі вже жовті, осінні. Давайте піднесемо ручки й подякуємо сонечку за тепло!

Художнє слово під час спостереження:

Сонечко, сонечко, у віконце світи!

Зігрій наші рученятам, сонечкові діти!

Рухлива гра на вулиці: «Сонечко і дощик» 

                                  

— Дітки, поки сонечко світить і сміється — ми бігаємо по майданчику, плескаємо в долоні, посміхаємося, збираємо осінні листочки!

Вихователь промовляє:

«Світить сонечко у дворі, гуляють наші дітлахи!» (Діти вільно бігають, стрибають, кружляють).

За сигналом вихователя: «Хмарка йде, дощик капає: кап-кап-кап!» і відкривається парасолька, діти мають швидко бігти до вихователя під парасольку або на «будинок-веранду» й ховатися від дощика.

(Гра повторюється 3–4 рази, вихователь стежить за безпекою малят).

— Які ви у мене спритні та швидкі! І від дощика сховалися, і з сонечком погралися. А тепер давайте спокійно пройдімося до дверей дитячого садка, візьмемося за ручки і подякуємо нашому сонечку за чудову прогулянку.